"Спершу пізнай те, в чому щастя не полягає, а обнишпоривши порожні закутки, скоріше дістанешся туди, де воно мешкає." Мацаєш, лапаєш порожнє, холодне й раптом ніби теп... е, ні, знов попорожніло в закутку. Пробуєш швидше обнишпорити, т'але-ж скільки їх, тих закомірків! Хоч і порожні, а може саме тому, вони ненатло забирають час. А щастя десь тут було: тут воно впало, до землі припало. Раз лучилось робаку на віку, та вже й га!
Немає коментарів:
Дописати коментар