Хоч-би який хто був тобі осоружний, слід признавати йому закладене десь добро: ніби в горточок нечистого полотна, схований од Бога за пазуху. Москва, на превеликий подив цілого сьвіту, діє супротилежно такому звичаєві: як убачає які чесноти, а надто такі, що їх сама до скону не матиме, погорджує чесним, із цілого серця зневажає й іще силкується впосліднити його. Каляє, обкидає болотом і копитчить. Тому тепер остаточно й угризлася в цілий сьвіт.
Немає коментарів:
Дописати коментар