Я завсіди був проти Гальовин, але слід одверто визнати, що серік вони нагодилися дуже до речи. Навіть не нагодилися, а просто сталися, як тут і були, ніби розпукнулися. Про цеє багато хто пише, та все більше жартома. Всі жарти стали, короткі, як постріл. Усі жахіття з'їжджаються до нас на сумну гостину — заношені, оклепані, знайомі й відомі до вирячених очей і від того тільки страшніші. Не наш то звичай, але смертенні маски давно кругом. Смертенні маски не рятують од смерти, не правлять за глейт чи оберіг — вони сьвяткують, вітають смерть: Ave, Mors, morituri te salutant — смертні вітають смертну, отака тавтологія.
Ритуали дають відповідь на все — хай і непоправну, зате універсальну.
Немає коментарів:
Дописати коментар