Шевченко пише в своїм "Журналі": "Я никому, и тем более заступнику свободы, не извиняю этой нравственной независимости, такъ туго связывающей... Если он не смог стать выше обыкновенного человека, то не долженъ и унижать себя передъ обыкновеннымъ человекомъ".
Відколи в нас ізнов почали з'являтися герої, я все про це думаю. Але не вдалося мені того висловити так тонко. І це з моральним правом завважив чоловік, що ввесь свій дійшлий вік мусів страшно височіти над звичайною публікою, трагічно височіти, ставши на підставі власної людської звичайности.
Немає коментарів:
Дописати коментар