Київ — город плескатий, як корж. А ви гадали що воно — крайовидне місто? Е ні! Ті горби, що в нас гордо іменувалися горами, поприбивано упирячими кілками до спини тої черепахи, що на ній стоять слони, що на них лежить коровай нашої Землі. В самому Київі повирівнювали все, крім доріг.
Здається, оті хмародряпи, яко застарілі, викорчовують десь у Синґапурі й стромляють у грішну київську землю. Ціле місто заставлене однаковими грізними кулаками, ніби вони щойно грюкнули об стіл столиці. Грюкнувши, трохи загадалися невидимою головою, а далі вже заміряться на змаліле небо. Треба влучить, бо вже воно — як макове зерня.
Немає коментарів:
Дописати коментар