Чужа королівна

Швайцарія не виходить на картинках і сьвітлинах - занадто гарна і все здається робленим без смаку. З Швайцарією треба заходити безпосередньо, вдаватися просто до неї.
Це як ото буває у казці: побачив царенко парсуну королівни й аж умирає, так хоче женитися. А що він побачив? Та цяцьку, лубок. А от треба їхати й свататися цілу казку - отам краса така, що тільки фольклорними сюсюканням ще якось і відпекаєшся.