Уявімо собі, що людина в неділю поклала собі випити. То річ законна й питання суто хатньої політики. Але-ж у понеділок — на роботу. То зовнішня обставина, що може певним чином упливати на мірковання політики внутрішньої.
З причин од людини незалежних, почати пити вдалося тільки о десятій, а завершувати довелося о другій (бо вже робітний понеділок). О четвертій всталося з ліжка через природню потребу й зразу зрозумілося, що сьогодні нікуди ходити не варто. Це все ще законний перебіг домової політики.
Але людина натомісць прокидає себе о шостій і кидається дві годині виряджати себе на працю. О восьмій вона, як цьвіткована галера, випливає за двері в чисте море. Й отут починається непередбачувана й нестямна політика зовнішя!
Так на побутовому прикладі ми бачимо, що внутрішня політика є первісна й визначальна що-до політики зовнішньої.
З причин од людини незалежних, почати пити вдалося тільки о десятій, а завершувати довелося о другій (бо вже робітний понеділок). О четвертій всталося з ліжка через природню потребу й зразу зрозумілося, що сьогодні нікуди ходити не варто. Це все ще законний перебіг домової політики.
Але людина натомісць прокидає себе о шостій і кидається дві годині виряджати себе на працю. О восьмій вона, як цьвіткована галера, випливає за двері в чисте море. Й отут починається непередбачувана й нестямна політика зовнішя!
Так на побутовому прикладі ми бачимо, що внутрішня політика є первісна й визначальна що-до політики зовнішньої.
Немає коментарів:
Дописати коментар