І ще потім через 5

 "Буду через 5 хвилин", — упевнено пише крамарчучка на шибі своєї крамнички. І я впевнений, що принаймні через п'ять іще буду. А далі-ж що? Тут і метелик не позаздрить і здивується: мало п'яти, він добу жити наміряється. А тут людина ціла, то вже більше часу має на гаяння: через п'ять буття й далі ще п'ять — і так далеченько: цілий метеликовий сьвітовий лет. 

Кореша на крови

 Київського фунікулеру надійно береже дідусь мого віку, т'але старезного, геть непризовного вигляду. Не криючись, читає яскраву книжку — "Кореша на крови". Надзвичайно актуально!

Ґречне поводіння

 Гарна сукня гарно приховує обжерність й огрядність. Так і треба казати просто в вічі. Тільки, прошу, без обжерности й огрядности. І без сукні. Подивитися, зняти очі до неба й одволікло промовити: як-же гарно! Ото й вийде сьвідомий етикет — наличко на дикій натурі.

На все гарне

 Краса — то гарно. І коли вам навратливо бажають гарного дня, то вам зичать саме краси. А чи будете ви гарні нині, взавтра чи й зовсім опісля? Хе, а чи буде вам добре, як скажеться "на все добре"?

Тай по всьому

 За часів моїх уже далеких молодощів була така приказка між нами: хто хіпує, той дійме. І треба сказати, що тодішнє хіпування діймали не тільки самі хіпани, т'але й решта суспільства, купно навіть і з тими, хто теє хіпування геть аж ненавидів. А теперки, хто хіпує, хто діймає? Всяк Іванець дбає в свій гаманець. Ну, шаравари — взатра будуть галанці, ну, наколки — взавтра будем виводить. Ну, кульчик під носом на доведення того, що й шмаркля бува крицева, — так то просто висмикнеться, хіба ще певний час ув отвір якась нюхачка набиватиметься. Тай по всьому.

Не припадає

 Щоб бути справді елеґанцьким, треба на почин бути справді гарним. То-ж не сумуй, що врода опадає з личка, а надто-ж коли вона й не припадала до личка облудною машкарою. Як нема краси, то нема й потреби на працю єдино заради елеґанцькости.

Спасибі за danke

 Невтішна звістка: наше "дякую", що геть уже вичавило з мови рідне "спасибі", — сутий германізм. От німецькі перекладники теє давненько знали, т'але німували з такого приводу. То як-же виходить: наші вкраїнці без німецького показу й подякувати не потрапляли? Чи не було кому, не було за що? Чи обійдеться? Е, ні вже, спасибі, danke треба дякувати.