Рідні! А хто ті рідні? Чи тільки ті, що ми самі їх на сьвіт привели, чи ціла вервечка, що тягнеться з небуття в усебуття, й тягне нас із собою?
понеділок, 29 жовтня 2012 р.
За служіння
Гадаю, що й самим Апостолам трудно було залишатися апостолами для своїх сім'ян. А пророк ув отчині й домівці — то-ж просто чужий.
Коваль клепле, поки тепле
Тільки чуття батьківщини визначає, що місце чоловіка — поки ще на землі. То в Царстві небеснім уже нема чужоземця й скита, невільника й вільного. А на землі все є.
Гостра сторожа
На кожнім розі львівського середмістя — кам'яні безвусі герої вкраїнських визвольних змагань. Немертво вдивляються в очу, гасла сподіваючись. А як скажеш гасло, то що далі буде?
Ніби вплинь
Львів напинає мені вітрила! Львів напинає мені вітрила, й кортить мене не то пливти, ба й гребти-громадити, й дертися на щоглу, кричма кричучи: земля, земля!
За швидкоплинність
Я — православний християнин, і знаю, що час — у Бога, час у Бога — як волоський горіх. І в закрутах того зерняти — й час, коли я вирушив, і час, коли пристигну. Але для Бога важить, що я таки йду, й те, куди я йду.
Підписатися на:
Дописи (Atom)