Навіть за найдрібнішою, наймізернішею неправдою як стій пускаються блощиці-"лайки".
пʼятниця, 3 червня 2016 р.
Оси уваги
Я вдостачу потоптався коло слави, як пахолок у панськім передпокої, але сам широкого й гучного розголосу опасуюся: як причепляться, то довіку не відбрешешся.
середа, 1 червня 2016 р.
Комп'ютерне диво
Відчуття власного ідійотства звичайно трапляється, як у Колюмба відкриття Америки замісць Индії: зненацька й прикро. Тільки комп'ютер уміє втішати нас нашою-ж дурістю.
Химія, физика, математика
Полюбилося, запозичилося, мовно уявилося, що й у нас між нею й ним, межи ними, ніби-то виникає "химія". Наче й аж занадто відверто проти звичайного милування, але, як подумаєш, що та "химія" передує безецній "физиці", та ще й геть заперечує обраховану "математику", то якось і скоришся тому невинному, невадкому новацтву.
Невинна втіха
Говорити людям правду — то єдиний спосіб збиткуватися з них, маючи на те підставне виправдання.
Легеньке влітошнє припізнення
Нині рано біг на роботу — заробляти неправдою глевкий і гіркий свій хліб. І раптом почув, що спізнююся. Нагадався через якийсь ледве відчутний запах влітошнього листя чи трави. Не можна интеліґентові влітку працювати. Наша річ — відпочивати в себе на хуторі, спостерігаючи з веранди селянське порання.
І в крайність не впада він розумом твердим
Письменник, що ніколи не читає иньших письменників, — графоман. Письменник, що тільки й читає иньших письменників, — критик. Правдивий письменник не підпускає близько ні того, ні того надміру.
Підписатися на:
Дописи (Atom)