Цікавий то досьвід — комусь не подобатися. От, здається, мало не кожне такого досьвідчило, а досьвідченість виходить прикра, особлива: десь важким духом дихає-повіває в твій бік тендітна людська душа. А дуже не подобатись? А дуже вже? От де глибоке переживання. Дієслово "переживати", як зозуленя, повипихало нам із словникових гнізд усі звичайні й рідні "журитися", "клопотатися" з приреченим товариством, а пережити щось по справжньому мало хто може. От могутня, потужна нелюбов і вчить по людськи переживати.
Немає коментарів:
Дописати коментар