Чудова вістка: маєш "унікальне видання поетів-науковців". "Науковець" — таке новеньке слівце, що не шкода й приліпити до пари якусь "науківчиню". Интелиґентні, совісні працівники вкраїнської совіцької науки вигадали сеє слово, бо таки церемонилися зразу назватися отак просто "вченими". Ану-ж іще засьміють чужії люде (московський ВАК) не збитошну колгоспну дитину, ланкової нашої синка? То вже довелося вигадати того "науковця". Унікальне слово, варте окремого видання! Коло науки щось таке, т'але не подумайте, що воно в учені пенеться. Та й, направду сказати, тут трохи вчене, а там трохи той.
Отже це вчені поети, маються на увазі, по старому беручи. Античною добою, скажім, чи чувано за поетів невчених? Аніже: всі поети були не то "науковці", ба й учені справді. А тепер — чи маєм невчених поетів? А як-же! Серед них трапляються й "науковці". То, здебільша, як казала небіжка Явдошка, всяка п'яниця в збірній множині. Читаєш те верлі-варнякання й глибоко всьвідомлюєш: милим серцю гекзаметром тут і не запахне. Тепер чинити віршоскладню ("ой, а це що такеє?!", — вже репетують поет із поеткою) кожному до снаги, навіть і "науковцеві". Й от уже дістаємо видане сьвідчення й сьвідоцтво — унікальне видання!
Немає коментарів:
Дописати коментар