Оце-ж таке: торба на всяку мізерію особисту, патериця в руку, й зошит синього паперу з сковородинськими псальмами — в другу. Й ногами-ногами до наступної школи. Отаке було колись учителювання. А решта вся — в легкій голові. Теперки вчителі багато чого мають, од тої облади важкі стають, аж чавунні, але нема ні торби, ні патериці, ні псальм.
Немає коментарів:
Дописати коментар