"А що таке серце, як не душа? Що таке душа, як не бездонна думок безодня?", — це в Сковороди. А далі знов: "О коли-б змога писати так само багато, як і мислити!" От що такеє затріпотіти серцем, розгорнути душу! Писати всі думки, списати геть усе — хай-би собі було. Й повна думок безодня заноситиметься над сьвітовою безоднявою й прикликатиме її до себе.
Немає коментарів:
Дописати коментар