Совіцька влада з якоїсь причини полюбляла наліплювати героїв з нікому не відомих діячів. Буденні своїми істотними здобутками, вони, з усім тим, мали якісь непевні, чи й не стидкі життєписи, де треба було видирати й вимазувати мало не всі сторінки.
Оце я минаю Щорса: його помучили, а теперки просто відновили. І знов кінь басує, - от-от вулицю, от-от перескочить. А на віщо? Куди?
Дивний юнак, що нізвідки взявся, щоб прикрити собою дірку від революційного мавзера, зроблену в чужій боротьбі. Прикрашений мужньою професорською борідкою, він хутенько наробив подвигів і подівся не знати куди. І таких небувальців настромляли, як кілків, - ого-го!
А прикметних, істих доводилося довго виколупувати, видовбувати, вибивати, навіть як-що вони були насправді свої. Либонь заваджали саме своєю важкою доладньою формою, що вкладалася в історію й ніяк не хотіла звідти вилізати.
А ці... такі, бач, і далі собі історіють у ніби вічній славі.
Оце я минаю Щорса: його помучили, а теперки просто відновили. І знов кінь басує, - от-от вулицю, от-от перескочить. А на віщо? Куди?
Дивний юнак, що нізвідки взявся, щоб прикрити собою дірку від революційного мавзера, зроблену в чужій боротьбі. Прикрашений мужньою професорською борідкою, він хутенько наробив подвигів і подівся не знати куди. І таких небувальців настромляли, як кілків, - ого-го!
А прикметних, істих доводилося довго виколупувати, видовбувати, вибивати, навіть як-що вони були насправді свої. Либонь заваджали саме своєю важкою доладньою формою, що вкладалася в історію й ніяк не хотіла звідти вилізати.
А ці... такі, бач, і далі собі історіють у ніби вічній славі.
Немає коментарів:
Дописати коментар