Шукаючи нагоди

Якби я змушений був уживати "суч-ої норми", то не зміг-би нашою мовою й балакати. З мірковань самоцензурних прибираю з першого слова пень "-асн-", споріднений із санскрицьким "आसन", (асана), що значить "поза", "постава", як-от: "шавасана" - "поза смертяка" чи "шванасана" "поза пса". Самоцензура не дає ні вмерти, ні скоритись.
Я, загалом беручи, пропоную йти в тропи за Ізюмовим і розрізняти між "сучасним" (якійсь порі), "тогочасним" (тої пори) й "сьогочасним" (теперішнім). А тепер послухайте-но: "сьогочасна норма". Звучить як щирісінька провокація! А я таке як-раз полюбляю.
Норма - то загалом не моє. Бо я звик підважувати норми, як мостини, шукаючи захованих під ними козацьких скарбів.