Як померти, то вже прочитаним од шістнадцятьох. Число не маґічне, але там двоє — Довбуші-брати, що порубалися бартками в корчмі, й тепер старший і вартісніший "топірцем ся підпирає". В нас тих письменників — ціла ґалерія. Чи галера. Т'але над ким із них коли розридалися-порубалися Довбуші? Ще повстане Прикарпаття. Й Наддніпрянщина теж повстане. Бо я тутешній.
Немає коментарів:
Дописати коментар