Як Великдень

Тяжко жити, не сподіваючись: як от коли напевно знаєш, що щось таки буде — велике, як Великдень. Але це є — жити пильно, нічого не минаючи. Це й є — таки жити, а не завмирати в напівумерлім нечиннім надіянні.