Подвійна прикрість

У сьвіті нічого не міняється і міняється геть усе. Це подвійна прикрість: так, ніби стоїш, дожидаєш потяга. Потяг не прийшов, а там, де стояло і що стояло, так помінялося, що й не знаєш уже, де ти і що ти.