Щоб жилося живим

Знаю докладно, як почувався Антоненко-Давидович ув УРСР: як джура, приписаний до страченого куреня. А січові недобитки, кажуть, помандрували кудись за Дунай.
І треба вдавати гетьмана. Щоб порядно балакалося посполитим.