Замок без порога

Мається, що я є автор свого життя. Але навіть я, припусканий автор, гадки не маю, чим закінчиться мій роман зо сьвітом. Усі великі романи лишаються без закінчення, хіба-ж ні?
Я не автор? Але тою самою мірою будь-який романіст буде непричетний. І чужий спостерегач, критик, уже й тепер знає більше, ніж я сам, про те, що хочу сказати й показати. А потім знатиме вже напевно більше. Може тому мого романа ще поки ніхто не читає? Ще поки протагоніст шукає дороги до замку, відхиляючи від лиця лози й китиці чужих слів...