Юрко Тютюник (що самоправописом одрізнявся од двох письменних Тютюнників із однаковим іменем) не тільки своє прізвище (либонь у селі родина так писалася), т'але й важливе слово "принціп" уперто пише таки по свойому. А що: по московськи так не вимовиш і по польському не скажеш. А тут саме тра каятися перед Москвою, що "З поляками проти Вкраїни". По польськи воно, як і по нашому — "засада", от хоч і "zasada" візьми напиши. Тому Тютюник пішов на принціп. До того, був із його правдивий принц, майже як Василь Вишиваний. Тільки що просто від ціпа.
Немає коментарів:
Дописати коментар