Честертон стверджує очевидну річ: молода, здорова, жвава особа ніколи не матиме на меті стати ще молодшою, здоровшою, жавішою. Прислів'я "що надто, то вадко" не про молодечу, т'але куди-ж уже далі? Ні, молодик має мети купу мет ув одежі майбутніх доконаннів і здобуттів.
Тим часом наш старенький світ увесь молиться на ехвективність. Із цього робимо висновок, що дідо ніде не встигає. Дак хіба-ж не звісні ми того?
А от ціла країна, й здоровезна, проголосила на всеньке людство, що тепер бажає бутуи безпешніша, дужча й заможніша. З Богом, Парасю! Тільки виходить, що поки вона загрожена, підупала ни силі та ще й біднувата. Ну, на біднуватість старим копійчанам геть нема ради: що більше має, то більше кортить. То-б-то не до нашого сьвіту ці супліки: всі тут і без того що полохливі, що хворі, що тісні та голі.
Немає коментарів:
Дописати коментар