"Лиш той, хто сам собі живе й сам із собою щиро дружить і з себе користає, кого не мучить страх і примха, а душу його, що старанно піднеслася була в вишнє, ні підлий сум, ні рабська неситість застрелити не можуть." Щасливий він... той. Дуже старанно доводиться злітати в вишнє, щоб не завважили стрільці. О, підлий сум! Він зраджує дружбу з собою, псує користь. Неситість справді рабська риса: раб від'їдаєтсья, а не їсть. А страх і примха мучать, і ходять вони вдвох: така непарована пара. Тому щасливий лиш... той. І я — той — щасливий.
Немає коментарів:
Дописати коментар