На людей кишкають, але їх кишить: хоч вовна, аби кишка повна. Та кишка рветься й знов кишить, знову кишкають. Город як той город, але ніхто не ходить по городу, не питається свого роду, бо майбуття — за ґльобалізмом. Це коли все — один город, однак уже не город, а різниці, де ріжуть горло не овочам, а самому безшиєму ґльобові.
Немає коментарів:
Дописати коментар