Пес Блідко гавкає що-дня на всі вузькі груди, аж по хуторі виляски йдуть. Ніхто Блідкові не боронить, а лиш хвалять знай. Коли собацюру діти втрьох виводять на прогуляння, він аж напинає ланцюга. Навіть слонів ніхто на прикові не виводить - а Блідко ич який лютий! Ніхто й очей не сьміє звести на пса, бо й без очей він гарчить, як той... Як той хто? До кого рівняти? Таж і леви оббігають хутір, підібгавши закацублого з ляку хвоста. Усе живе обминає двір десятою вулицею, так, що ніхто й не бачив їх давно. Уже й люде повірили, що нема ніде нічого, тільки білястий і зрадливий, як туман, гострий і сухий, як перець, Блідко.
Немає коментарів:
Дописати коментар