суботу, 24 вересня 2016 р.

Час вічности спинився

 Здавалося, що час вічности спинився, а час небуття настав. Вони стялися й тверда вічність рідко потекла. Але навальні пересліди стали, як укопані, коло широкого московського рову. У тому рові, подейкують, утопилася, відступаючи, збігла вічність. І лежить, безсмертна, під темними його водами.
А на замковій горі потужно стоїть летючий корабель. Він іще не літав, але грізно вросли в землю його важкокрилі весла.

Немає коментарів:

Дописати коментар