неділя, 31 травня 2015 р.

Отже глибини всі розгадано, отже з’ясовано всі недомудрення

 На Кирила й Методія, й не тільки, нам у де-якій церкві нагадують, що нема юдея, ні грека, що немає значіння, якою мовою говорити  аби слов'янська. Це говорять мовою не абстрактно слов'янською, а певно визначеною  московською. І зразу віриш.
А спробуй-но сказати те саме по нашому, по вкраїнському  й одразу сумніви.

2 коментарі:

  1. Щодо ге́ллена (грека) та іудея*, то Павлу у цьому посланні йдеться не щодо мовних, етнічних, а чи у більш ширшому тлумаченні соціальних розбіжностей, а саме щодо засадничих людських якостей, - чеснот, спільних для геть усіх, попри згадане у тексті різноманіття.
    Отож яка б церква не (зло)вживала цей вислів винятково щодо (будь-якої) мови, - це достоту недолуга спекуляція, та ще й у застосунку до любові Христової, як "союзу досконалості", котра і є головним тематом цієї (3-ої) частини послання Павла до Колосян. Ще й назву відповідну має винесеною на сам перед, - "Думайте про небесне".
    Звісно ж, доцільно це робити саме рідною мовою, - воно ж бо, Святе Письмо, перекладене усіма мовами світу, а не якоюсь однією з поміж багатьох. І саме цей доконаний факт є переконливим свідченням щодо щирості того, про що у цьому розділі вів мову Павло...

    * Кол. 3:11

    ВідповістиВидалити