суботу, 9 травня 2015 р.

Дурний переклад з московської

 Мені майже обонятно, якою мовою говоритимуть мої діти. "Обонятно" не знаємо? Теж байдуже! Сподіваймося на краще, на найкраще; на те, що вони не зможуть знехтувати оцих слів моїх, сказати, що не знали батька-українця; що батькам було байдуже до того всього. Ні, не байдуже!
Маю четверо і хай буде на чотири вітри. В кожнім разі, своїм життям я вплину на більш, ніж четверо вкраїнців. Я буду підшлункова залоза вкраїнства. Хоч яка змажка, а я переважу. Ніхто не знає нікого з тих, що плив за водою. Намагався, а не плив! Бо за водою плисти важко, майже неможливо. Потопають у болоті ті, хто дума, що плинуть за водою.
А, як-що проти води перти, то ком не вистачить, щоб спинити. У пам'ятку. Та я-ж стрепенувся не просто так. Я-ж носом до повітря на плечах потопельників. Та ще й яких! Не дурно-ж їх нівечили й нищили за вкраїнське слово!
А хто не згодний, хай вважає цього дописа за дурнечу. За дурний переклад з московської...

Немає коментарів:

Дописати коментар