Simple and slow

 Хтозна-коли розповідала мені таку причту одна знайома австралійка. Молодою католицькою черницею прихопилася вона до викладу австралійської мови дітям перехідців. Першого-ж дня в клясі рідномовно защебетала новоспечена панна вчителька до новонавернених малих австралійців. Одразу, наче щогла до вітрила, здійнялася рука дрібної сербки:
— Sister, speak slow, speak simple!
Чи-ж це всім нам не спасенний дороговказ? Бо в нас і просьвічені, й темні не бояться бути ні дурнуватими, ні біснуватими. Бояться бути неговіркими й нехимерними.
Навіть суржик: прикидається простотою, а боїться мовчання з думанням, як заєць бубна.