Я врешті зрозумів, чому людей із скриньками-скарбничками, що збирають по гривнині на далекі, складні "операції" когось із чимось, називаємо вже не старцями, як колись, а доброчинниками.
Гроші, як нам здавна відомо, — то концентрована, то-б-то зосереджена праця. Отої нашої праці, навіть не притрушеної сконцентрованою, се-б-то зосередженою увагою, не присмаченої згущеним часом, і прохають у нас ті сумирні прохачі.
І це тоді, коли забірча решта вимагає відломити кавелок скупченого, загусклого, як деревна смола, живого життя.
Ну, хіба-ж то не доброчинство, не добрий чинник, коли гроші, а не життя? І даремно їх нагнали з метра. Вони що-ранку й удруге, й утретє нагадували тим, хто ще не заробив на власне авто або на бензину до його, що треба таки нині попрацювати. Попрацювати, дбаючи цього разу не тільки за себе, але й за не відомого вам, далекого від вашого життя "оператора".
І добре, що далекого, бо то ваше життя. А гроші — гості: приходять непрошені, й тікають — не переймеш.
Гроші, як нам здавна відомо, — то концентрована, то-б-то зосереджена праця. Отої нашої праці, навіть не притрушеної сконцентрованою, се-б-то зосередженою увагою, не присмаченої згущеним часом, і прохають у нас ті сумирні прохачі.
І це тоді, коли забірча решта вимагає відломити кавелок скупченого, загусклого, як деревна смола, живого життя.
Ну, хіба-ж то не доброчинство, не добрий чинник, коли гроші, а не життя? І даремно їх нагнали з метра. Вони що-ранку й удруге, й утретє нагадували тим, хто ще не заробив на власне авто або на бензину до його, що треба таки нині попрацювати. Попрацювати, дбаючи цього разу не тільки за себе, але й за не відомого вам, далекого від вашого життя "оператора".
І добре, що далекого, бо то ваше життя. А гроші — гості: приходять непрошені, й тікають — не переймеш.
Немає коментарів:
Дописати коментар