Не треба нам Арістотеля, щоб з'ясувати природу кумедного. Хто живе в Україні, знає сіль сьміховини від шкільної лави. Та сіль усе осолює, й соли тої потрібна лиш дрібка. Та й на дрібку — хіба кристалів кільки.
То літери вкраїнські. Та не всі, не полохайтесь, — всі не треба знати. Тільки ті, що відрізняють нашу абетку від московської.
Це ті самі, що ви їх так прикро розшукуєте на клявіятурі, коли таки доводиться складати щось українською: "є", "і", "ї". Так от, усі вони дуже потішні.
Не цікава лиш літера "ґ", геть не сьмішна. Того й прибрано її з правопису ще року 1933-го. Забракло комізму. Й рік був не комічний.
А як-же сьміхота? От що, добрі люде: напишіть щось негодяще московською мовою. Московську-ж мову всі знають? Годиться! А тоді настромляйте туди кумедних літер "є", "і", "ї". Прошу без "ґ" — невесела буква, смутна-невесела.
Ану, перечитайте! Чудно, еге-ж? То в учених людей суржиком зоветься, хоча в тій мішанці з українського — тільки полова.
От вам і вся природа кумедного. І не треба не то що Арістотеля, а й Остапа Вишні. Пишіте й сьмійтесь собі на здоровля з тої кумедії!
То літери вкраїнські. Та не всі, не полохайтесь, — всі не треба знати. Тільки ті, що відрізняють нашу абетку від московської.
Це ті самі, що ви їх так прикро розшукуєте на клявіятурі, коли таки доводиться складати щось українською: "є", "і", "ї". Так от, усі вони дуже потішні.
Не цікава лиш літера "ґ", геть не сьмішна. Того й прибрано її з правопису ще року 1933-го. Забракло комізму. Й рік був не комічний.
А як-же сьміхота? От що, добрі люде: напишіть щось негодяще московською мовою. Московську-ж мову всі знають? Годиться! А тоді настромляйте туди кумедних літер "є", "і", "ї". Прошу без "ґ" — невесела буква, смутна-невесела.
Ану, перечитайте! Чудно, еге-ж? То в учених людей суржиком зоветься, хоча в тій мішанці з українського — тільки полова.
От вам і вся природа кумедного. І не треба не то що Арістотеля, а й Остапа Вишні. Пишіте й сьмійтесь собі на здоровля з тої кумедії!
Немає коментарів:
Дописати коментар