У далекому Лев'ячому городі, й то не в Львові, а в Синґапурі, мене останнім часом чималенько почитують. Синґапур колись називався Тумасик. От що мене читають у Тумасику мені легко в'явити: як із негустого тумасика виринають серпанкові лиця читасиків. Приглядаєшся ближче, а воно, хоч і острів, а таки щось рідне, дуже вже польсько-вкраїнське, яко ото наш Львів.
Немає коментарів:
Дописати коментар