середу, 6 квітня 2016 р.

Мій подорожник

 Краматорський готель "Комфорт Парк Отель". Та й те сказати: не "Поребриною"-ж мали його назвати, хоча й готуються в Краматорському встановити честня московському (насправді пітерському) "парєбріку".
Комфорт єсть, парку не добачив. Кімната порядна, та й у купільні  кахлі. На мальованій кахлині  Париж (на те безпомильно вказує Ейфелева вежа). На надбережній, спершись на поручча, невклюгий чоловічий обрис безокою головою намагається дивитися на те, як вода й далі тече під мостом Мірабо.
То образ постояльця  завзятого мрійника, ідеаліста. Але не мій. Я йду дивитися, як плинуть води Казенного Торця під мостом імени Лазо. Поки не переназвали.
У Слов'янському готель називається просто  "Україна". Хай навісні голяндці голосують, як хочуть, а я вже маю в Україні свій люкс. Тут усе земне: в одній сьвітлиці  скромно оголена весняночка-паняночка, у другій  прегарна троянда пензля Сальвадора Далі летить над пустелею, куди їй треба. Це я розумію й зумію цінувати.
У Слов'янському вже по колишньому жалять комарі: тяжко відступила промисловість. Тут буде природа й я.

Немає коментарів:

Дописати коментар