середу, 6 квітня 2016 р.

Замісць сонетів і октав

 Про кохання нічого сказати. Про кохання ніхто до ладу нічого не зна. Багато чого писалося й пишеться, але то все з приводу кохання.
Ну, кому, крім Шекспіра, впливе в голову майструвати сонети, щире кохання переживаючи? Те все дотепництво добре для холодного, обрахованого женихання, до того-ж безплідного там, де до половини надпита пляшка пива, простягнута закоханою рукою, скаже більше, ніж усі словесні викрутаси.
Навіть мої улюблені ґотицькі романи, з приводу кохання написані, нічого про кохання не кажуть. І слушно чинять. Он у нашому Краматорському немає ні сонетів, ні романів. А кохання  Є!
І моє кохання говорить до мене по німецькому: так, що я розумію тільки окремі вигуки, знайомі мені ще з хвалшивих совіцьких фільмів про нескінченну війну.
Кохання  то війна, де ти безбройний, цивільний, випадковий. Але-ж то вогонь, але-ж то вибух, але-ж то смерть і рана! 

Немає коментарів:

Дописати коментар