Ідеш — очі в землю. Засліпленими потом і кров'ю очима споглядаєш неплідне каміння й перепрацьовані, з набряклими жиляками ступні. Ох, як хочеться кинуть оцю довбню! Озираєшся, розвертаєшся, як той панцерник, в порожнечу. Й пустка викрикує питання: а віриш Христові? а любиш Христа?
Немає коментарів:
Дописати коментар