От їхав і бачу назву: "Церква християн євангельської віри". З погляду мовного, що тут скажеш? Знов запанував родовий присвійний, усе присвоїв родовий. Ще спасибі, що не назвалися "Церква християн віри євангелії" — либонь і самі християне трохи засуміли, коли таке написалося, то вже капку причапрячили.
А от з погляду віри. Християнство — то-ж віра така, то чи треба двічі подавати вірність ув одній назві? Чи християнська євангельська церква одна така вірна, на теє натяма? А далі: хіба-ж не всі християни вірять євангелії? Чи-ж може зватися християнин той, хто їй не вірить? Що-ж нам лишається? Й не вірні ми, бо віра зайнята, й без євангелії. Ніби вже маєм двадцятьсот років, а от запізнилися. Виходить як у тій приказці про запізнілих парахвіян: "Не змоглись на євангелию, цілуйте псавтирю". І це ще не найгірше, бо в Псавтирі, кажуть, цілий сьвіт запечатаний. От ми його й поцілуємо.
Немає коментарів:
Дописати коментар