Йшов собі вулицею й отак просто побачив, як минає мене Семен Ґлузман. І пригадалося: хоч-би де він виступав, ніколи не забуде сказати людям слова заспокійливого, вгамівного: скількість психічно слабих іще поки ніколи не мінялася, хай-би що там було. Не збожеволіємо, психіятр сказав. Надія.
Немає коментарів:
Дописати коментар