Вчуся любити свій народ, пасучи вівці разом з Авраамом, Ісааком, Іаковом. Оте подвоєне "аа", оте "іа", хоч, може, й невкраїнські в звукосполуці, чудово віддає бекання, мекання, мукання й ремигання, що наочним робом розлягається в безкрайому обширі крихітного краю.
Бутить нероблена худоба — ходимо коло кіз, баранів, биків. Йдуть корови із діброви, а овечки з поля... Звична й звичайна для нашого краянина сільська праця.
Спершись чабан на ґирлиґу, дивиться в далечінь, та й гадає назвичаєну думку: "Вівці мої вівці, вівці та й отари! Хто ж вас буде пасти, як мене не стане?". Пастиреві муки сердечні.
А пастимуть Йосипові брати — різні, всякі. Любімо їх наперід!
Бутить нероблена худоба — ходимо коло кіз, баранів, биків. Йдуть корови із діброви, а овечки з поля... Звична й звичайна для нашого краянина сільська праця.
Спершись чабан на ґирлиґу, дивиться в далечінь, та й гадає назвичаєну думку: "Вівці мої вівці, вівці та й отари! Хто ж вас буде пасти, як мене не стане?". Пастиреві муки сердечні.
А пастимуть Йосипові брати — різні, всякі. Любімо їх наперід!
Немає коментарів:
Дописати коментар