Manuscrit trouvé à Saragosse

 Перекладав два дні на психотерапевтичній конхверенції. Сьвіточі сьогочасного фройдизму й юнґіянства хвацько вихоплювали десь із пазухи чи з-за крайки, чи з шапки-бирки ночами писані доповіді й, спотикаючись на кожнім реченні, шарудячи аркушами зшитків з умисно збільшеним корпусом, долаючи незмогу в деклямації, пробували вичитувати авдиторії свої нотації.

Докторове, але-ж не тільки перекладач, але й читець — то така своєрідна прохвесія. Ну, як от психоаналітик. Я, приміром, читаючи чи перекладаючи, сам хоч кого заспокою — от хай-би й саму Сесилю.

Уявляю собі, як сивочолі знавці фалічного й кастраційного підсідають до канапки й ну вичитувати клієнтові-пацієнтові своє з останньої збірки статтів до науково-прахтичної конхверенції. Ах, який негайний і переконливий ехвект!