Немає нічого

 Немає нічого "більш корисного", зате є корисніше.

Довшенько

 Найбільші милощі, що на їх я важу тільки після кінця цього чудового забігання: музикальне мовне чуття. Т'але ще треба пограти-повправлятися. Й нехай менше, аби довше. 

Змістова аналіза

 Бідна змістова аналіза (content analysis) марно ганяється цілий тиждень за моїми правдивими зацікавленнями, дурно спитується догодить. А в мене саме на цьому тижні сім п'ятниць було. Й на тому ще буде. Хай аналіза начувається трусячи торбою непотрібних цяцьок, торохтячи старим своїм кожухом.

Маленька неясність

 Нова новина: вкраїнці встановили, що походять од скитів. Про це, виявляється, писав іще Геродот, просто ми не читали, дурні. Зокрема великий історик зазначав, що в українській мові (а я попереджав!) не має звука "ф". Чуєте, "файні" міста? Брак "ф" — то мовна риса, вспадковна вкраїнською від скицької. Одно ще неясно: чому скити, що не вимовляли "ф", хоч ти їх ріж, в українській, що не має "ф", зовуться таки "скіфи".

Маріння

 Бідні оті вже півполяки-півукраїнці, що колись ізмушені були признатися до московців! Химерники, вигадники, мітологічні реалісти. Вічно стурбовані від марень инобуття.

Таїна хоти

 Творча незасватаність, навіть невкоханість, аж брак безтурботного женихання як просто відруху на випадковий цьвіт і красу, знайомі й зрозумілі тільки тому, хто має в собі творчий корінчик. Даремно закликати таких знайомих до творчого стоїцизму: ті заклики звучать із ялових уст. Ялові вуста? А чи можуть вуста бути плодливі? В тому-то й таїна — таїна хоти.

Нова людська вмілість і вже сотворений сьвіт

 Саме проста людська вмілість, а не такий очевидний перетворний чин, безупинно й невпроханно йдуть на сотворений сьвіт. Це я бачу, яко безсторонній спостерігач, безсторонній саме тому, що мені самому ніяка вмілість не притаманна. Я змалечку саме спостерігав умілість (й нахабне її вдавання). Пригадую, як ходив за дідом його садком: дід усе робив (бо все вмів, як умів), а я тільки дивився, як він уміє.

Чин творення скінчився, створеному сьвіту перетворення непотрібне, а мастак утручається — вміє. Від Бога свмого вміє. Бог стоїть над сьвітом і творець-неборак простягається до Його через якесь тобі майстрування. Й сьвіт безсилий: це все з'ясується по кончині сьвітові. А перетворчий чин людського роду ввесь до останку приналежний отій спільній загибелі.