Сервісний наносмоґ

 У малесенькій каваренці з назвою "Ulitka" час надовго зупиняється на обслуговування. Воно й не диво: та куклянка спершу назвалася московською "улиткой", а далі ще й латиною записалася — то де-ж їй і буть, як не в утилітарному тумані?

Бородайко

 Нині здибав мальованого панича на прізвіще Бородайко. В цілковитій згоді з прізвищем, колишнім прізвиськом, пещеним клинцем викрашалася йому на сонці не борода, а таки бородайка. От у кого nomen est omen.

За неїдіння

 Неспання тільки марно мучить, бо воно самовільне. От якби волею можна було-б ізробити таке саме неїдіння, як буває неспання, то вдалося-б гарненько змарніти, а тоді вже силувати себе до корисного їдла в суворих межах.

Як кактеї

 Є люде — й чи не всяк буває так? — як тії вже кактеї: голублення, пригортання, обіймання тільки потрощить їм остюки. Навіть найпухнастіші, найдекоративніші, нахатніші шпильки сахаються тої трощі. А чого-ж їм тоді? Та трохи водички коли не коли, вологи вряди-годи на ту їжачину. Й цілу прірву нещадно щедрого сонця.

Воля чинити

 Постерігаю, як осіння мушва пробуває коло шиби: якісь мухи непорушно на ній сидять, де-які повзуть по шибі, а ще є такі, що завзято добувають приступом таку ясну картину сьвітобудови. Окремі мухи час од часу відлітають у хатню глибину на розвідки.

Дуже схоже на людей. І, як глянути, нічого зневажливого нема в порівнянні: та сама прозірна, але непропускальна шиба неспізнанного світу й та сама незвідана глибина сьвіту приступного. Ще й воля чинити з тим усе, що заманеться.

Під моду лондонських дендиїв

 Дендизм — незгірше покриття загалом малокультурному й малосьвіченому життю міського, ще й ніби вкраїнського интеліґента. Життю ніби дістаному не з спідньої, але якоїсь нижче середньої шухляди. Чия то провина?А нічия: жереб кинуто й жеребом влучено просто в чоло — жереб накарбувався.

Паніти не випадає, але чого-б і не попаничатися? Гадаю, що ті, хто був у статусі панича на час лихої години, так у колись підлеглого народу до останку паничами й звалися — хоч і в руїні, хоч і в поталі нема паничанню заглади. І от маєш: блукають нашими городами, а часом і городами підтоптані паничі. Дендизм...

За бароном Корвом

 Життя по краб'ячому лізе повз час бокаса, отак минаючи його, хоч-би куди він тік і напинався втекти. Пусто-дурно намагається краб давати собі накерування робочою, дужчою клішнею. Куди кінь із копитом, туди крабові зась. Оглядає він сьвіт, як той пропливає, й іще мусить дякувати, що не рак.