Щоб не впасти в перелаз

 Слава Богу! Не перевелися ще в Україні поважні, гідні людиська — не всі ще казяться, на хату повилазивши. То вже хисткому вкраїнцеві є, на що спертися. А не тільки на тин, щоб упасти в перелаз.

Ходить гарбуз по городу

 Для порядного вкраїнського гарбуза участь у Гальовинах — просто ганьба. Захворіють і помруть із нудьги всі родичі гарбузові. І матимуть слушність. Хай цілу ніч ходить по городу!

До долу

 Нині йшов я попідземним переходом, що під Майданом Незалежности, до входу в метро. При стіні рядком сиділи карачки київскі бурлаки, відпочиваючи від дощу, а може від своїх вранішніх рідин і речовин. Фахівцева втома: вранці, після перших порцій, око блищало, як діямант, а проти ночи збирається сонна каламуть. Зараз як-раз золота середина.

На одшибі під стіною лежав горілиць і безтямно спав бездоганно вбраний — як до сезону й як до погоди — пещений київський панок іще відносно молодих літ.

Ех, зроду-віку не мав я такої ошатної непромокачки! І не матиму вже ніколи. Красень-плащ лишився чистісінький і не бганий навіть після ганебного господаревого фіяска.
Бурлаки не поглинули лежачого, але для перехожої міської юрми він уже був один із них. Виявляється, для цього треба тільки лягти.
Як близько ми всі до долу...

Без страху й плями лицар запорозький

 Безперечно, те, що ми маємо тепер в Україні, становить одродини лицарства й духу лицарського, шляхетної його вартности. Проти такої вартности можна опір ставати з усію потугою злого й мерзенного. Але те, що опирається лицарству, є незугарне під його бармуватися. Тому лицарський дух ізмагав і ще змагатиме, викриваючи нікчемну плоть усякої земної снаги.

Козацька рада

 Нам, козакам, радять найперше випити — "за честь, за волю, за козацьку долю". "In vino veritas!" кричать.
Знаємо, яїцькі козаки вже пробували: далі вже п'єш замісць чести, замісць волі й замісць козацької долі.

Ходимо в тропи

 Ми таки йдемо слідом за великими людьми. Просто їхні сліди завеликі й затверді, то-ж одбитків наших ракотиць не знати. 

Споживачеві

 І в найдорожчій крамниці можна купити собі сподні. Ти їх угледів на дешевому торзі, на тобі їх ніхто не побачить, але будеш уквітчаний споживчими лаврами й матимеш внутрішній спокій і гідність.

За височінь

 Високі душі падають, проте не як зорі з крайнеба, а як дзвіниці — просто в порох базарів, передушивши комашні без ліку.
То від ницих ми сподіваємося безсмертя, бо Господь їх так довго терпить, що їхній кінець бентежить душу неймовірно.
Солодкавий сморід супроводжував їх ще за живота, а вже смерть накриває те диво мокрим рядном небуття.

Патрійоцька варта

 Копаний м'яч, засмачений пивцем, рівно-ж і пиво, затовчене копанкою — то афродизіяк нашого патрійотизму.

За млості

 Не знаю, через що мене більші млості беруть: через булого вкраїнця чи через українця фахового, завідського.