Яких людей ми мали напередодні 1914 року! З яким баченням, розумінням, знанням, чуттям мети! З якою відданістю й вірністю, з якою негайною досмертною готовністю служити правді! В якому скупченні люду й сил!
І що-ж? Не судилося! А судилося бути засудженими, колективізованими, голодомореними, неканонічними, судилося бути чужим військом і войовищем. Аж поки замісць самозречення не постало просто зречення, замісць зраджености — самозрада.
І ось тепер без'язикі, безпам'ятні, з затруєною кров'ю, ми сталися самостійними. Немає нікого схожого на тих, що були, нічого схожого на те, що мали. Господи, Ти це сотворив! Боже, поможи! Щоб як у братчиків-тарасівців: культура нації й своя наука, своя краса, свій розум, своя правда, своя воля, свій Бог — без пана й хама!
І що-ж? Не судилося! А судилося бути засудженими, колективізованими, голодомореними, неканонічними, судилося бути чужим військом і войовищем. Аж поки замісць самозречення не постало просто зречення, замісць зраджености — самозрада.
І ось тепер без'язикі, безпам'ятні, з затруєною кров'ю, ми сталися самостійними. Немає нікого схожого на тих, що були, нічого схожого на те, що мали. Господи, Ти це сотворив! Боже, поможи! Щоб як у братчиків-тарасівців: культура нації й своя наука, своя краса, свій розум, своя правда, своя воля, свій Бог — без пана й хама!
Немає коментарів:
Дописати коментар