Тягар новости

Обтяжені ми новинами, скинуть їх — і як легко стає жити! Тим паче, що нічого справді нового ніколи не трапляється. Тому й кривляться несвіжі новини на досьвід, як середа на п'ятницю,  ревниво сподіваючись підставних заперечень і намагаючись заціпити незгодні вуста.
Дітлахи вже достатньо пізнали сьвіт в його безпосередній для них новості й іще не цікавляться новинами сьвіту цього. Тому віра подається їм у невимушенім сприйнятті. Старші підлітки вже поховані під навалою бреханої новости. Тому й одбирає їм віру, часом і без вороття.
То чи не обтяжливі ці звістки й для дорослої людини? Певно-ж, коли хоч дещицю часу обтинати ті безплідні, аж надто зелені пагони, то як-же зміцніє й випростається стовбур!
Одна родичка запитала мене, як спекатися невиводної тривоги й турботи, нестачі й незгоди. Я порадив вимкнути телебаченця бодай на два місяці, щоб не знати, що діється поза вузьким пружком приватнього (посутнього) життя. По де-якім часі питаюся в неї, чи помогло. Ні, каже, не витримали: боялися пропустити нові повороти долі в люблених серіялах. А далі й до всяких инчих новин потягнулися. І знов безбарвним, безподійним, безглуздим і безпорадним стало власне життя. Тяжар новин!