Нашим часописцям усе проситься під перо слово "вочевидь". Очевидно, вони думають, що це слово свіжо-виламаніше за, скажімо, "либонь" чи "мабуть". Слово це й справді словникарям відоме мало. Видима річ, що воно в народній мові, як то кажуть, очей у себе не вбирало. Є, приміром, "вочевидь неправдиве" — це коли в живі очі брешуть. А так просто — прийменничок "в" приліпився до "очевидячки" й стало оте "вочевидь" при очах, перед віччю. І дуже й дуже може придатися журналістові там, де він сам є притомний.
Немає коментарів:
Дописати коментар