понеділок, 25 березня 2024 р.

За перекладознавство

 Перекладознавці знають перекладознавство, а перекладознавство знає перекладознавців: так щиро кидається до них, до своїх. І навіть не скажеш напевно, що виникло першим: перекладознавство чи перекладознавці. Одно ясно: не переклад. А знати переклад  то знати мову. Говорити зразу двома, навіть рівнобіжно перекладаючи, іще ніхто не потрапив — отже, на почин хоч одну. 
Я от, приміром, пробую знати рідну мову. Можу влаштувати потішний аматорський сеанс перекладознавства: неси мені кожний якусь свіжу, аж думками пахушу, перекладену книжку, а я буду показувати, де не стало славному перекладареві  малого знання нашої мови. Марудитися не будемо: часом удається обмежитися й на назві чи не йти далі авторської присьвяти, чи першого пасажу. Мандрівочка — наша тіточка, та вона — родичка ласкава: трудити ніг аж так не доведеться.


Я українець?

 Ну, безперечно, ти маєш рацію, любий чительнику, закидаючи, що годилося-б написати: "чи я вкраїнець?". Але-ж так люде вже на собі, на одежі пишуть, що ось мовляв, "я українець". А ми й не здогадалися, хто він! А то вкраїнець гордовито так походжає — без сумнівів, без питань.
А що як притулити там чесний, допитливий знак питання? Шляхетне-ж вагання! А иноді й просто прахтичне. От питатиметься чоловік, а тіло під написом, а душа під тілом відповідатиме то так, то инак. І правдоньку скаже — всяку, різну.

Суцільне єгиптянство

 Нова поведінка намісць непотрібних волосяних смужок, що повсякчас міняють свій вираз, наколювати на голому лобі вічні чорні дуги повертає нас до незабутніх часів полону єгипетського. Цей спокій вічної краси в миґдалюватих начорнених очах, ця незворушність у правильних царських бровах! Здається, єгипетськи мумії переконливо доводять нашим тимчасовим сьогочасникам, що косметика може все, може навіть вічність утнути. А як і не зовсім, не достеменно так, то скажіть: хто коли зміг більше неї — єгипетської косметики?

четвер, 21 березня 2024 р.

Аж до вибуху

 Я ще від давна гадав і казав приватньо де-кому, що московщина має теперки що-сили надутися, наїжитися, нажабитися, напизитися, наприндитися, напужитися. Й от напизилася — аж до останнього вибуху.

середу, 20 березня 2024 р.

Он що

 Такі в мене гадки глибокі покопані, що от сидів над однією, загадався й упустив грошину, що ніби безпешно сиділа вже в кулаці. Далі мацав, лапав до дна, та куди — глибочезна моя гадка: хоч і ввесь улізу, а втраченого не поверну. То тільки дурень думкою багатіє, а мудрий (я) — он що.

Як будується фраза

 Несподівано трапився мені вчора один цікавий розмовник:
— Я — каже — полюбляю Вас читати — цікаво...
— Дякую! А що саме цікаво?
— Як будується фраза...
От і мене саме це все життя цікавило: як будується фраза. Иноді здається, що нема ні тексту, ні контексту чи, як і є вони, то там царює хаос. А от у фразі — натяк на космос.

Загорюй снажно та й їж смашно

 Усне перекладництво близьке писаному письменству тим, що тут можна виявляти природній розум і мовну дотепність без зайвих интелектуальних чи корпоративних налог. Перекладництво однак виграє проти письменства, бо це останнє вимагає постати. А на постать, на поставу задивляються. А як задивляться, то вже й завидки беруть. А тоді вже нема як сісти хліба ззісти.

Якби з ким сісти хліба ззісти,

Промовить слово, то воно-б,

Хоч і як-небудь на сім сьвіті,

А все-б таки якось жилось.
От нам і живеться, перекладникам. А письмакам зась.