Сьвятого життя людина буває по смерті вславлена як сьвята. До смерті призбируються скарби й одкидається непотріб, а що-ж за смертним порогом? Сьвяті моляться за нас і допомагають нам за нашими молитвами. Т'але триває й невідоме та непомітне сьвітові служіння терпцю. Це буття порожнього саркофагу в Ликійських Мирах. З-околу музейне, воно є насправді терпуче ввіщальне. Воно промовляє непочутим словом до байдужих і цікавих натовпів, що минають сьвятиню непобожно.
Немає коментарів:
Дописати коментар