вівторок, 1 листопада 2016 р.

1-е листопада

Вже листопад, вже на голову впало все листя. Взавтра полізу з хати, але дверей не відхилю. Що-ж, вихилю, годі вже мандрувати! Листя-ж усе впало, знай роби подорожні записи з обсипаної листям голови.
А там і сніг, куди ходити?! Хай електрика бігає по дротах, а мене вже ніде не ждуть. Електриці байдуже, кому музикувати, з ким комунікувати  все розкаже й про все промовчить. Без електрики знов доведеться встромлятися в землю чи встромляти списа в зьвірину. І ховатися в листі від дужчих і зліших  добре, що листопад.
На сніг не вийду й поготів, бо сліди. Я хотів був лишити слід, але без електрики він небезпешний.
Що-правда, ліхтарі ще поки сьвітять очима, споглядаючи листопад: може, вони знають природу електрики, знають щось про завтра й про велику зиму.
А зараз треба ходити по листю, в листопад це означає, що треба ходити на головах.

Немає коментарів:

Дописати коментар