Наші відмінники

Слово "відмінник" давно відоме в українській мові, вже понад сто років, посідає воно своє почесне місце й у словнику, се-б-то в "Словарі", так, у "Словарі української мови", що його "зібрала редакція журнала "Кіевская старина", а "упорядкував, з додатком власного матеріялу Борис Грінченко". Там "відмінник" — рівнознака до "відміни" й "відмінка" в значінні "Уродливое дитя, больное англійскою болѣзнью. Чуб. І. 130. Народъ считаетъ такого ребенка чертенкомъ, которымъ подмѣнили человѣческое дитя." Здрібніло-пестливе — "відмінонька".
"Уродливое дитя" и "чертенокъ" наших відмінників уже бентежать, але що то за таємнича "англійська хвороба"? Ну... українська мова багата на слова й іще називає ту недугу "кривухою", "одлиною" й нарешті... "рахитом" ("Російсько-український медичний словник", 1920).
І не кажіть мені тепер, що мало в нас відмінників! Є, на всіх вистарчить...