Коли я був малим, у Київі рідною мовою балакали лише вкраїнці за фахом і геть несвідомі й неписьменні люде, чия несвідомість і неписьменність не могла викликати ані найменшої підозри. Але вивіски нашою мовою по місту було вивішено, щоб усі бачили: тут Україна, хоч і РСР.
Я певний час думав, що "Оптика" - то "Аптека" по-вкраїнському, тільки дивувався, що в московській "Аптеці" продають усе лічниче, разом з окулярами, а в українській "Оптиці" - лише окуляри. "Либонь, наші земляки дуже вже недобачають", - міркував я сам собі. Чого вони недобачають, я тоді не думав.
Аж тепер здогадався. А ви? Здогадалися? Ну, тоді лишилося тільки добачити.
Я певний час думав, що "Оптика" - то "Аптека" по-вкраїнському, тільки дивувався, що в московській "Аптеці" продають усе лічниче, разом з окулярами, а в українській "Оптиці" - лише окуляри. "Либонь, наші земляки дуже вже недобачають", - міркував я сам собі. Чого вони недобачають, я тоді не думав.
Аж тепер здогадався. А ви? Здогадалися? Ну, тоді лишилося тільки добачити.
Немає коментарів:
Дописати коментар